Журналістка, психологиня, блогерка з Харкова Анна Гін, як завжди щиро, правдиво та щемко, ділиться пережитим. День за днем її думки укладаються в цілісну історію — щоденник першого року повномасштабної війни Росії проти України. Особисту історію доповнюють новинні зведення й памʼятні моменти. Ракети за вікном, евакуація, втрата найближчих, вірний доберман, нові друзі, розчарування та віднайдені сенси… У текстах авторки багато читачів знайдуть себе і навіть відкриють пережиті події по-новому.
«Ця книжка для всіх, кому важливі не лише факти, а й почуття та рефлексії. Я не історикиня, не політикиня, не чиновниця. Звичайна людина, яких мільйони. Живу в Харкові й бачу ракети не по телевізору, а з вікна своєї квартири. Я хочу розповісти правду про цю жорстоку й несправедливу війну, яку розв’язала Росія в моїй країні. Друзі, яких розкидало по всьому світу, постійно запитують: «Як ти там?».
Я відповім усім одразу. На сторінках цієї книги.»
— Анна Гiн
Спосіб, яким Анна Гін розповідає про переживання в період повномасштабної війни Росії проти України, – це не лише журналістський звіт, але і особистий щоденник. Він стає засвідченням сили та духу людини в умовах великого випробування.
Щирість та емоційна відкритість Анни Гін прокладають шлях для читача всередину її внутрішнього світу. Разом із нею ми переживаємо найтяжчі миті, співчуваємо з втратами, відчуваємо обурення на несправедливість, і разом з нею шукаємо сенс у хаосі. А головне – не здаємося, навіть у часи зневіри.
Унікальний аспект цієї книги – здатність Анни Гін поєднувати особистий наратив із загальною картиною війни. В її журнальних записах часто простежується тема сенсу та надії. Новинні зведення та пам'ятні моменти додають контексту та реалізму, роблячи читача частиною ширшого наративу. Перед нами – справжній пам’ятник трагічного часу, болюче втілення воєнного лихоліття, котре зачепило українську землю.