Серед класиків української літератури почесне місце займає Панас Мирний. Автор багатьох книг, які стали надбанням української літератури та культури, які сьогодні не сходять з книжкових полиць і включені в шкільну програму. Живучи в час, коли на Батьківщині не можна було видавати подібні праці, що захищають українську ідею, Панас писав під псевдонімом (справжнє ім'я - Афанасій Руденко), а видавав публікації за кордоном, де вони зустрічали позитивні відгуки та рецензії. Народився і виріс письменник в Україні, будучи сином бухгалтера, Панас йде по стопах батька. Він отримує відповідну освіту і йде працювати з 14 років за фахом. Йому вдається займати високі посади, а в підсумку і зовсім стати чиновником. У зв'язку зі своєю політичною діяльність і високим чином, Панас Мирний ніколи не відкривав свого справжнього імені, публікуючи статті, книги, вірші, замітки.

Письменницьку діяльність Панас починає в 60-х років XIX століття, у чому йому допомагає його брат. Вони спільно видають кілька публікацій. З часом письменник все більше починає брати участь в українському Відродженні. Співпрацює з іншими письменниками, що розділяють його погляди. Однак у зв'язку з чинним Емським указом, їх діяльність ускладнюється забороною на видання україномовної літератури. Сьогодні ми знаємо про їхню творчість і можемо читати оригінальні тексти творів завдяки тому, що більшість творів були видані за кордоном. Крім активної літературної, Панас веде ще й громадську діяльність, захищаючи всіма можливими способами своїх однодумців, які піддавалися переслідуванню з боку влади. У багатьох газетах і журналах з'являються його гнівні статті і листи, що роблять порушені питання глобальними і всенародними. Співпрацюючи з такими письменниками як М. Лисенка, Л. Українка, М. Коцюбинський, І. Карпенко-Карий та іншими, Мирний зробив усе можливе, щоб підняти в українцях національний дух і став одним з двигунів у розвитку національної культури. Сьогодні його праці мають величезну цінність.