Вірші з бійниці

Прочитайте ці вірші. Побудьте поруч. Зіпріться на обвалену стіну. Подихайте сирістю й порохом. Послухайте, як співають птахи на початку весни і працює ворожа техніка на дванадцяту годину. А тоді підійдіть до бійниці — й дивіться.

Як курява ковтає будинки. Як рвуться сталеві нитки снарядів. Як стираються вулиці, наче коректором. Як пострибунчик сонця падає додолу. Як вигинається трава після того, як по ній пройшла група піхотинців. Як дідусь тягне велосипед і зникає в тумані. Мусимо побачити дерева і гори, сніги і ріки, любов. І дихати, бо це сьогодні розкіш.

Покажіть собі себе. Те, скільки цукру ви кидаєте собі в чай. Як смажите картоплю. Як жмуритесь від сонця. Як високо закачуєте шкарпетки. Чи зіжмакуєте паперовий стаканчик перед тим, як кинути його до смітника. Ця бійниця широка. І вона — лише ваша. Варто тільки зазирнути. 

Війна загострює відчуття й усвідомлення. Вірші про війну наче кулі — вражають смертельно глибоко й залишаються в серці назавжди. Це точки перетину тих, хто на передовій, і тих, хто в тилу. Це містки для розуміння один одного.

«Цікаво. Глибоко. Чуттєво. Своєрідно. Далі буде». Олександр Положинський, співак, лідер українського гурту «Тартак»; військовий.

«У Максима Кривцова є одна дуже важлива риса... Він дуже щирий. Навіть занадто щирий. Починаючи з 2014 року, відколи я знаю його, він вражає своєю добротою, щирістю та філософським сприйняттям жаху, в якому перебуває послідовно всі роки життя... Почитайте його відчуття війни впродовж усіх років. Як змінюються його вірші разом із ним... Ця щирість і вміння берегти людяність — неймовірно вражають...» Ірма Вітовська-Ванца, акторка театру й кіно, продюсерка, громадська діячка.

Поет Максим Кривцов пішов на війну добровольцем у 2014 році. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022-му повернувся на фронт. «Далі» — позивний автора. 7 січня 2024 року стало відомо про загибель Кривцова. 

У виданні вміщено світлини автора та записи поезій.