Називай мене своїм ім’ям

Час робить нас сентиментальними. Напевно, зрештою саме він змушує нас страждати. Що більше криється в нашому минулому, то складніше виборсатися з нього й почати все з чистого аркуша. Італія, літо, пляж, хвилі, берма Моне, місцина, де загинув Шеллі… Нічні гулянки, книгарні, смачне вино… Кіно, абрикоси, персики, розпашілі тіла і музика…

«Називай мене своїм ім’ям» — це книга про відкриття себе, про дорослішання душі й перші почуття, які зринають з глибина нутра і вирують, немов розбурхане, невблаганне море. Це пам’ять про перше кохання й ода відкриттю. Риторика Андре Асімана гідна переймань Марселя Пруста й так само скрупульозна при пантруванні споминів, що чаяться вглибині людської душі.

Літо 1983 року. Північна Італія. На тлі шуму моря і ароматів квітів розгортається трагічна і болюча історія кохання Еліо і Олівера. «Називай мене своїм ім’ям» – роман про одностатеві стосунки. Написана книжка у формі щоденника сімнадцятирічного Еліо: його думки, сумніви, бажання, спроби зрозуміти і прийняти себе.

Письменник занурює нас в почуття головних героїв, в їхні переживання і думки. Це наче мандрівка внутрішнім світом інших людей. Весь роман – це пошук: себе, любові, розуміння світу.

«Чудова історія кохання ... кожна фраза, кожен розпач, кожен чутливий опис почуттів у романі звучить переконливо.», Майкл Апчерч, The Seattle Times

Переклад - Єлена Даскал.