Сухомлинський Василь Олександрович (1918 - 1970) – відомий український педагог-гуманіст, письменник. Він вбачав цілю освіти - формування насправді освіченої гуманної особистості.
Народився Василь Олександрович в селі Омельник Олександрійського повіту У 1933 році він закінчив початкову семирічну школу, після чого продовжив  навчання в технікумі з медицини в м. Кременчуці. У 1935 році почав працювати вчителем неподалік від свого рідного крою. У 1938 році Сухомлинський вступив до  педагогічного інституту в Полтаві, який закінчив того ж року. Після закінчення повернувся на батьківщину, де працював в Онуфріївській середній школі за фахом мовника. Коли настала  Друга світова війна в 1941 році записався добровольцем на фронт та був тяжко поранений під час бою у січні 1942. У 1944 році, коли рідні землі було звільнено від нацистської Німеччини, був призначений директором обласної народної освіти (РАІНО). У 1948 році став директором Павлиської середньої школи в селищі Павлиш (за власним бажанням) – на цій посаді пропрацював до кінця життя.
Основою методу навчання Сухомлинського була його особлива система до морального естетичного виховання учнів, яка формувала усвідомлення в школярів поняття краси в природі, мистецтві та людських стосунках. Таким чином, цілісна освітня філософія Сухомлинського трималася на п’яти китах: виховання здоров’я, моральне виховання, естетичне виховання, розумове виховання та трудове виховання.
Іншим аспектом, щоб бути справжньою людиною, на думку педагога, був безперервний розвиток інтелекту, який поступово все більше повинен охоплювати нові сфери, та ніколи не припинятись протягом всього життя.