Пітер Франкопан – професор всесвітньої історії в Оксфордському університеті, директор Фонду Ставроса Ніархоса Оксфордського центру візантійських досліджень і старший науковий співробітник Вустерського коледжу в Оксфорді. Професор досліджень Шовкового шляху в Королівському коледжі в Кембриджі.

Франкопан працює над історією та політикою Середземномор'я, Росії, Близького Сходу, Персії/Ірану, Центральної Азії, Китаю та інших країн. Пітер часто пише для міжнародної преси, в тому числі для The New York Times, Financial Times Guardian, а також веде постійну колонку в London Evening Standard.

«Шовкові шляхи: Нова історія світу» отримала світове визнання. Книжка протягом дев'яти місяців поспіль залишалася у топі нонфікшну за версією видання Sunday Times. Опублікована більш ніж тридцятьма мовами і продана накладом понад 1,5 мільйона примірників.

Пітер Франкопан – член Королівського літературного товариства, Королівського історичного товариства, Королівського азійського товариства, Королівського антропологічного товариства, Королівського географічного товариства та Королівського товариства мистецтв. Він є спеціальним радником ООН та старшим радником Світового банку. Журнал Prospect назвав його одним з 50 найкращих мислителів світу у 2019 році.

Бразильська преса називає його «першим великим істориком ХХІ століття», The New Statesman – «історичною рок-зіркою дня». The Times назвали його «літературною зіркою».