Цей український класик народився у 1863 році на території Харківської губернії. Він - відома постать в українській літературі: був письменником, літературознавцем, етнографом та істориком, педагогом, лексикографом, публіцистом та займав активну громадянську позицію, проявляючись як громадсько-культурний діяч. Редагував українські періодичні видання, створював праці та нариси, підручники з української мови та української літератури. «Рідне слово», яке читають в усіх школах - його напрацювання. Борис Дмитрович уклав тлумачний словник «Словник української мови», який складається із 4 томів. Оскільки Грінченко займав активну громадянську позицію та любив Україну, він активно пропагував поширення української мови в школах та в державних установах.
Також його громадянська позиція проявлялася у тому, що Борис Дмитрович організовував, керував та був членом Всеукраїнського товариства «Просвіта», яке мало культурно-освітянське спрямування, «Братства тарасівців» - політичної організації, яка поширювала ідеї Шевченка, «Української радикальної партії» тощо. Він був дієвий починаючи зі своїх 5 років, коли навчився читати і перечитав усю батьківську бібліотеку (згодом почав писати вірші).
Мав арешти та ув'язнення за поширення видань, які заборонялися царським урядом. З 1881 року займався освітньо-педагогічною діяльністю, працював у сільських школах. Грінченко - приклад справжнього українського патріота - вольового, активного, дієвого, справедливого, рішучого, працьовитого. Покоїться Грінченко на Байковому кладовищі (помер у 1910 році в Італії).