Справжній самобутній геній українського письменництва! Барвінок Ганна - один із літературних псевдонімів Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш. Також вона працювала і під іншим псевдонімом - А. Нечуй-Вітер. Народилася у Чернігівській області у 1828 році. Відома як письменниця-феміністка, українська фольклористка, авторка мемуарів. Її батько був дуже освіченою вільнодумною людиною, читав французького філософа в оригіналі. Її брати займали активну громадянську позицію, Василь став журналістом та діячем на літературному поприщі, а Микола став етнографом. Олександра Михайлівна навчалася у приватному пансіоні у Конотопі.
Коли їй було 15 років, вона познайомилася із П.Кулішем, із яким згодом одружилася. Ганна Барвінок мала дружні стосунки із Тарасом Григоровичем, який, в свою чергу, був найкращим другом її брата Василя. Шевченко згодом стане старшим боярином, коли будуть грати весілля між Олександрою та Пантелеймоном. Білозерська-Куліш підтримувала свого чоловіка, завжди зберігала його літературну спадщину.
Олександра мала активну громадянську позицію, приймала участь у розвитку філософії, що ґрунтувалася на українській державності. Вона залишила неабиякий літературний спадок. Писала про проблеми жінок, про деспотизм чоловіків по відношенню до дружин, про пияцтво. Читачеві сподобаються тексти, адже там в усій красі можна побачити українську мову разом з її переливами та народною мудрістю. Колись сам Франко писав про Ганну, що вона - «поет жіночого горя», адже Ганна завжди задавалася питанням: «Чи щаслива українська жінка?».