Крістін Арноті (народжена як Ірен Ковач де Сендро; 20 листопада 1930 — 6 жовтня 2015) — французька письменниця угорського походження. Народилася в Будапешті. Її перша книга J'ai quinze ans et je ne veux pas mourir (Мені п'ятнадцять, і я не хочу померти) була подана на літературний конкурс і отримала Гран-прі Verité у 1954 році.

«Мені п’ятнадцять, і я не хочу померти» засновано на її щоденнику, у якому записано її досвід підліткового віку під час облоги Будапешта в 1945 році. Книгу рецензували в журналі Harper's Magazine у 1956 році, The Daily Express, The New York Times, Herald Tribune, San Francisco Examiner, Chicago Sunday Tribune і The Times.

Її другий роман «Dieu est en retard», 1955 («Бог спізнився») і третя книга «Il n'est pas si facile de vivre», 1957 («Жити не так легко» ), описують подорожі молодої жінки без громадянства без паспорта. Інші романи: «Le Cardinal Prisonnier», 1962 («Полонений кардинал»), «La Saison des Américains», 1964 («Американський сезон») та «Le Cavalier Mongol» 1976 («Монгольський вершник»), за яку вона отримала премію від Французької академії.