Письменник, військовий священик, бігун, викладач, громадський діяч. Школярем «закохався» у політичні карти світу, потім «переключився» на книги. Сковорода - приклад для Зелінського. Андрію завжди подобалося спілкуватися з набожними людьми. Він багато читав християнської літератури, практикував віпасану. Саме книги, на думку Зелінського, навчили його самодисципліні, уважності, рухатися до мети. Коли Андрій потрапив до Америки, працював із безхатьками, людьми з особливими потребами, допомагав емігрантам-латиноамериканцям. Саме в Америці навчився виступати на публіку.
Андрій навчався в США, потім поїхав вчитися до Риму. Там він організував богуславський гурток, і саме там прийняв рішення стати монахом. Після повернення, навчався у Могилянці на політолога. За ці роки вивчав богослов'я, філософію, політику, працював репетитором української. З 2014 був ПЕРШИМ капеланом при штабі АТО. Далі були Слов'янськ, Піски, Дебальцеве, Авдіївка… 36 бригада Морської піхоти. Андрій - то є «світло» для  хлопців, надихаюче і мотивуюче. Сам Андрій каже про себе, що поєднує 4 життя. В 1ому він капелан = тиша і аскетизм, в 2ому -  соціалізація через лекції, у 3ому - життя серед студентів,  в 4ому - військова служба. Якщо з одним стає важко, можна «перекрити» емоціями від іншого. Про нього кажуть, що він людина шаленої динаміки та руху. Руху як фізичного, так і у розвитку.
Також Андрій - людина шаленої глибини, людина-підтримка. Зелінський - співзасновник УАЛ. За основу взято досвід ізраїльських неформальних закладів освіти, де хлопці перед службою навчаються лідерству, філософії, культурі, історії, держмеханізмам.